З 04 по 08 грудня 2023 року в Київському професійному коледжі будівництва і комунального господарства відбувся предметний тиждень громадянської освіти та основ правових знань, під час якого були проведені заходи:
1. Тематичний стенд-анкетування “Дерево питань” (збір запитань на правову тематику від здобувачів освіти)
2. Правовий відеолекторій на тему “Права дитини”.
Мета: познайомити здобувачів освіти з Конвенцією про права дитини, розкрити причини прийняття Конвенції, сприяти формуванню правових знань в галузі прав дитини.
3. Презентація книжкової виставки “Всесвітній День прав людини”.
4. Вікторина “Чи знаєте ви…”, “Виконуємо свої обов’язки”.
Мета: сприяти формуванню правових знань в галузі прав людини і громадянина, виховувати повагу до себе та інших.
5. Виставка малюнків, презентацій “Права в моєму житті”.
Мета: шляхом відображення через мистецтво; встановити місце людини, яке вона займає і яку роль вона відіграє в Україні.
Підведення підсумків.
Мета предметного тижня: формувати правові знання здобувачів освіти; розвивати навички співпраці та взаємодопомоги між одногрупниками ; виховувати дисциплінованість, повагу до законів України, активну громадянську позицію, самоповагу, почуття гідності й відповідальності за себе та за свої вчинки.
В. Симоненко “Ти знаєш, що ти – людина?”
Ти знаєш,
що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде,
Завтра на цій землі.
Інші ходитимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж – не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні, –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Людина прийшла в цей світ. Прийшла, щоб жити, творити добро, залишити по собі гарний слід у своїй праці, у своїх дітях.
Не меркнуть зорі – йдуть у небуття,
Бо мають право вік світити.
Я ж маю право на життя
Я гідно мушу жити
Людське життя… Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.
Люди, їх мільйони… усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
Так, життя кожної людини – це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у тій пісні “червоне – то любов, а чорне – то журба”…
Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.
Отже, народжуючись, кожна людина отримує найважливіше право – право на життя.
